Революціонером у сфері відносин став британський психіатр, психотерапевт, родоначальник теорії привʼязаності — Джон Боулбі. Теорія змінила погляд на виховання дітей та стала значущою у вирішенні проблем дорослих. Базовий тип прив’язаності людини формується в дитинстві і впливає на все її життя.
НАДІЙНИЙ ТИП ПРИВʼЯЗАНОСТІ
Основні переконання:
“Я - нормальний, інші - нормальні. Світ - безпечний.”
Дитинство:
Тип прив’язаності формується в спокійних, турботливих стосунках зі значущим дорослим. Дитина відчуває, що її люблять просто так, незалежно від зовнішності, характеру або вчинків. Батьки закривають базові потреби (їжа, сон, навчання, медицина), емоційне (прийняття, підтримка, зізнавання у любові) та фізичні (поцілунки, обійми). Батьки знаходяться поруч та дають отримати свій індивідуальний досвід, не навʼязуючи свою манеру поведінки, досвід, чи переконання. Вони на стороні дитини. Завжди.
У майбутньому — це здорова самооцінка. Тут не буде місця для токсичної критики себе та інших. Така людина не встряє в аб’юзивні стосунки, намагаючись заслужити любов або отримати прихильність сторонніх людей. Вона може спокійно сприймати поразку, адже невдачі — це не є вона.
Стосунки:
Люди з надійним типом прив’язаності вибудовують стосунки з такими ж. Вони можуть будувати стосунки з іншими видами привʼязаності, але це їм швидко набридає, і вони спокійно закінчують такі стосунки. Бо швидко усвідомлюють, що садо-мазохістичні гойдалки — не для них.
ТРИВОЖНИЙ ТИП ПРИВ’ЯЗАНОСТІ
Основні переконання:
«З іншими все добре, а зі мною щось не так. Я в усьому винен, інші ні в чому не винні. Світ - небезпечний і налаштований вороже щодо мене. Мене ніхто не любить.»
Дитинство:
Тривожний тип прив’язаності формується у стосунках зі значущим дорослим, який не закриває потреби і не приходить на допомогу. Або приходить на допомогу несвоєчасно, коли дитині це вже не потрібно. Дорослий не стоїть на боці дитини, осуджує за погляди, зовнішність чи бажання. Можуть бути висміювання.
Батьки таких дітей непередбачувані. На одну і ту ж ситуацію може бути постійно різна реакція. Сьогодні любов, завтра сварю, післязавтра — ігнорую. Вони вимогливі і звертають увагу та хвалять, коли дитина виправдовує очікування. Дитина всіляко намагається догодити батькам, ставлячи на перше місце їхні інтереси, бажання і потреби. Цей сценарій потім відіграється і в стосунках із партнером.
Стосунки:
Прагнуть близькості та здатні підтримувати тісний контакт. Уже на першому побаченні можуть закохатися без тями. Вони повністю захоплені стосунками. Стосунки — це їх сенс життя. Все інше відходить на другий план. Хочуть бути весь час разом із партнером. Ображаються, якщо партнер не подзвонив чи не написав. Прагнуть уваги 24/7. Не розділяють своє особисте і партнера.
У стосунках більшу частину часу перебувають у позиції жертви. Ставлять партнерів на п’єдестал. Забувають про власні бажання і потреби, щоб догодити партнеру. Але якщо залишаються неоціненими — зʼявляється образа, перехід у пасивно-агресивний стан. Чудово вміють маніпулювати, переважно ставлячи ставку на роль «жертви», щоб отримати своє.
Якщо ви впізнали себе, це не означає, що з вами щось не так. Це не ваша провина. Ці типи майже неможливо змінити, але їх можна скорегувати, щоб бути щасливою людиною у здорових стосунках.
УНИКАЮЧИЙ ТИП ПРИВʼЯЗАНОСТІ
Основні переконання:
«Зі мною все добре, це з іншими проблема. У всьому винні інші, а я правий.»
Дитинство:
Уникаючий тип схильний гасити і ховати свої емоції, щоб захиститися і не стати вразливими або залежними від інших. Дитина приходить до переконання, що задоволення її потреб не мають жодного значення для дорослого. Така незворушність, відсутність страху втрати, прагнення до ранньої самодостатності - насправді прикриття великого горя, яке переживає дитина.
Батьки не виражають почуттів. Це часто зустрічається у родинах військових, наприклад. “Не словом, а ділом” - так би мовити. Не виражали слова похвали. Відсутність емоційного контакту (обіймів, поцілунків, ніжності). Часто можна почути “не можна”, “треба старатися більше”. Віддавалися накази або дитину ставили перед фактом.
Характерні риси типу, що уникає, - сильна логіка, аналітичний склад розуму, обережність, скупість (на ресурси та емоції), беземоційність, холодність, висока цінність усього матеріального. У сімʼї або на роботі — тяга до влади. Потреба домінувати над іншими.
Стосунки:
Уникаючий тип тікає від близьких стосунків, тримає партнера на відстані. Тримає на відстані. Незважаючи на холодність і замкнуту поведінку, такій людині дуже потрібні стосунки і підтримка. Без них вона почувається самотньою. Спочатку вона прагне близькості, але щойно стосунки переходять у більш довірчий ракурс, одразу ж втрачає інтерес і віддаляється.
У сімейних стосунках “хвалить” партнера лише за раціональне (прикрутив полицю, приніс премію). Вони не люблять слова любові, постійні дзвінки. Часто люблять спати окремо від партнера. Вимогливі, помічають у партнері навіть найдрібніші недоліки, порівнюють з іншими, особливо з колишніми. Ставлять “холодного” батька (або матір) у приклад.
ТРИВОЖНО-УНИКАЮЧИЙ ТИП ПРИВʼЯЗАНОСТІ
Основні переконання:
“Зі мною і з іншими людьми щось не так. Я і всі навколо в усьому винні. Світ — агресивний та небезпечний.”
Дитинство:
Схильні непокоїтися, що люди їх покинуть, тому постійно шукають підтверджень і вимагають доказів любові. Немов запитують: “Ти зі мною? Ти поруч? Це точно? Доведи.” Такі люди жадають любові та турботи, але бояться стосунків, побоюючись бути відкинутими. Вони часто вважають, що не гідні хорошого.
Подібна прив’язаність часто формується в сім’ях, де дитина зазнавала насильства (фізичного, емоційного або сексуального). Такі діти починають грати дві ролі: одна — жертовна, а інша — агресивна. Виростаючи, ці люди більше схиляються до агресивної ролі, бо так, на їх думку, «безпечніше». Їм не потрібно, щоб їх любили, їм важливо, щоб їх боялися. Адже коли їх бояться, вони не можуть стати жертвою, як це було в дитинстві.
Стосунки:
Такі стосунки схожі на кардіограму серця: то хочуть бути близькими, то уникають цього. Вони часто організовують “перевірки” для партнера, щоб з’ясувати, як той до них ставиться. Людина з таким типом прив’язаності постійно відчуває сумніви: то вона хоче бути у стосунках, то не хоче; то думає, що партнер її не гідний і треба знайти когось кращого, то навпаки.
Вони постійно придумують різні випробування для партнерів, щоб перевірити їх любов: тікають або ховаються, немов у дитинстві, щоб подивитися, як швидко їх почнуть шукати. З одного боку, такі люди прагнуть близькості та злиття з партнером, але щойно досягають бажаного — холонуть і втрачають інтерес.
На відміну від просто уникаючого типу, який після отримання близькості остаточно втрачає інтерес, тривожно-уникаючі знову відчувають потребу в партнері, щойно з’являється дистанція.
Взято у Вікторії Ковалевич
Comentarios