Гештальт-терапія бачить людину як цілісність, де всі думки, почуття і вчинки є частиною великого "Я".
І ось тут з'являється синдром самозванця, як незваний гість на вечірці вашої самосвідомості.
ПО-ПЕРШЕ,
це переривання у взаємодії між "Я-тут-і-зараз" і "Я-яким-я-хочу-бути".
Ви досягаєте успіху, ваші досягнення визнаються, але внутрішній голос шепоче:
"Це не ти, ти просто вдаєш".
Ви відчуваєте, що ваше "сьогоденне Я" не відповідає образу "ідеального Я", і це створює внутрішній конфлікт.
ПО-ДРУГЕ,
синдром самозванця можна розглядати як переривання в контакті з реальністю.
Гештальт-терапія підкреслює важливість осмислення тут і зараз, але синдром самозванця змушує вас жити у світі своїх припущень і страхів. Ви не повністю відчуваєте свої досягнення, бо ваша увага зосереджена на думках про те, що ви "не достойні" або "не на своєму місці".
ЯК ГЕШТАЛЬТ-ТЕРАПЕВТИ БАЧАТЬ ВИХІД?
Ключовим є відновлення контакту з власним досвідом.
Це означає визнавати і приймати свої почуття, думки і вчинки як частину себе, не відкидаючи їх.
Визнання того, що "так, я почуваюсь самозванцем, але це теж частина мого досвіду", може бути першим кроком до звільнення від цього тягаря.
Також важливо працювати над інтеграцією різних аспектів особистості.
Замість того, щоб прагнути бути ідеальним, важливо визнати і прийняти свої недоліки та вразливість.
Це дозволить вам відчувати більшу цілісність і автентичність у своїх досягненнях.
Отже, синдром самозванця у Гештальт-терапії - це не просто сумнів у собі, але і можливість для глибшого самопізнання та розвитку через відновлення контакту із собою та світом.
コメント