Синдром зайвої людини

Ти займаєш забагато простору.

Ти говориш надто голосно,

відчуваєш надто сильно,

просиш надто часто.

Рухаєшся неправильно, висловлюєшся недоречно, виглядаєш невідповідно…

Якщо коротко:

Тебе просто не мало б тут бути.

Без тебе всім буде тільки краще.

Ось таке відчуття себе у цьому світі…

Знаєте таких людей?

Або, можливо, вам знайоме це з власного досвіду?

Це не просто сором.

І не просто провина.

Це — синдром зайвої людини,

і він боляче вкорінюється у досвіді тіла, відчуттів, історії.

🌿 Звідки він береться?

З гештальт-терапії ми знаємо:

почуття себе формуються у полі — там, де ми зростали,

де на нас дивилися очима, що або приймали, або відкидали,

відверталися, критикували.

Якщо ви щоразу чули:

“не заважай”, “не драматизуй”, “будь простішою”, “таких ніхто не любить”, “ти виглядаєш просто жалюгідно” —

всередині формується висновок:

“Я — надто. Я не такий, як треба.”

А далі — все, що “надто” (емоції, бажання, потреби, тіло, сила) — стискається.

Залишається тільки оболонка. Зручна. Тиха. Зате «адекватна».

А всередині — сором за саме існування.

📌 Як сором і провина живлять цей синдром?

🔹 Сором каже: “Я — не такий, як треба”.

🔹 Провина додає: “І через це я шкоджу іншим”.

Разом вони створюють глибинне відчуття,

що моє «я» — зайве, небажане, небезпечне для стосунків.

І тоді я намагаюся:

▫️ бути зручнішим

▫️ менше говорити

▫️ не мати конфліктів

▫️ не просити підтримки

▫️ не виділятися, аби раптом інші не помітили, наскільки я “не нормальний”

Але чим більше я себе обрізаю —

тим менш прийнятим почуваюся.

Бо справжнього мене ніхто і не бачив.

Але правда в тому, що:

Ти не зайвий.

Ти просто колись не помістився у вузький простір чужих очікувань.

✨ Якщо ти впізнаєш у цьому себе — приходь на лекцію “Синдром зайвої людини”.

Ми будемо говорити про сором, провину і шлях повернення до дозволу бути.

📅 Дата: 12 травня 2025

📍 Онлайн

💳 Вартість участі: 400 грн

🔗 Посилання на реєстрацію