Гештальт-терапія, як і будь-яка інша практика, спрямована на допомогу, покликана зрештою покращувати людське життя.
Що значить «покращувати життя»?
По-перше, гармонізувати внутрішній світ людини, а це тісно пов'язане з допомогою в розширенні усвідомлення власних потреб.
По-друге, збільшувати соціальну адаптацію людини.
Все це разом гештальт-терапевти нерідко називають нарощуванням самопідтримки.
Хороші навички в царині усвідомлення власних потреб дають можливість більш ефективної орієнтації в собі.
Хороші навички соціальної адаптації надають широкі можливості різних способів задоволення цих потреб (після їх виявлення).
Розвинена (тілесна і емоційна) рефлексія і хороша соціальна адаптація — дві необхідних і достатніх умови гармонізації людського життя, що і є кінцевою метою будь-якої терапії.
Подивімося, як виглядає недостатня/відсутня самопідтримка (тобто, відсутність достатньої рефлексії та/або недостатня зовнішня адаптація).
Не у всіх наведених нижче випадках допоможе немедикаментозна психотерапія, однак нам потрібні вектори.
Приклад № 1.
Підемо з самого «низу»: намалюємо грубими мазками психотичний рівень душевного страждання.
Наприклад, якщо ви не вмієте розпізнавати голод або спрагу (рефлексія, контакт з тілом порушені), тоді ви помрете від виснаження і зневоднення.
Або, можливо, ви не їсте і не п'єте тому, що голоси в голові так вам радять.
Ви теж загинете.
Або ж ви добре знаєте, що голодні і хочете пити, і голоси вам дозволяють це робити, однак ви дезадаптовані в світі, не знаєте, де дістати їжу і воду.
Наприклад, ви не можете ходити і знайти воду самостійно, але ви з усіма пересварилися і вважаєте за краще померти від голоду і спраги, аніж принижуватись, просячи про допомогу.
Або ж у вас просто параноя, і ви вважаєте, що в воду вам підкинуть отруту.
Ви все одно помрете, адже ви соціально неадаптовані.
Приклад № 2.
Межовий рівень порушень — більш м'який приклад зовнішньої і внутрішньої дезадаптації.
Уявімо, що ви усвідомлюєте, наскільки нікчемним почуваєтесь. («Ви» тут використовується виключно, як фігура мовлення!)
І при цьому ви чомусь думаєте, що від нікчемності вам допоможуть успіх і влада, вони вам потрібні, щоб ненадовго заспокоюватися.
Хронічний душевний біль в тому місці, де в інших задоволеність собою, а у вас — чорна дірка, — цей біль не вщухає ні вдень, ні вночі.
І здається, що успіх і влада — це те, що треба.
Однак оскільки переживання своєї нікчемності робить спокійну кар'єрну роботу на успіх недосяжною (занадто мало впевненості в собі, читай — рефлексія порушена), аша активність пригнічена та ще й притрушена заздрістю.
Заздрість — почуття, що соціально засуджується, тому і вона (при порушеній рефлексії) до свідомості не пробивається.
А зовсім вже на поверхню свідомості виходить... правильно, обурення оточуючими. Праведний гнів, так би мовити.
Виходить в результаті доволі драматичний сендвіч.
До відчуття чорної порожнечі так просто не пробитися, значить, розділити цей біль ні з ким не можливо.
До бажання влади і успіху пробитися дуже складно: зізнатися в цих бажаннях комусь — серйозний ризик, це страшно.
До заздрості також майже не пробитися — соромно.
На поверхні з’являється агресія і безперервне невдоволення оточуючими, які з різних причин якісь нехороші: дурні, ліниві, злодійкуваті, неосвічені.
Якщо на дні «сендвіча» лежить «хочу бути найрозумнішою, а боюся, що я дурна як пробка», то вгорі буде «навколо одні ідіоти».
Напевно, зрозуміло, чому медовий рівень порушень адаптації названий більш м'яким: ви не помрете від голоду і спраги.
Як не миттям, так катанням, як не маніпуляціями, так спокушанням і шантажем, ви досягнете, щоб вам принесли поїсти і випити.
Але щастя не буде.
Іноді, до речі, навіть агресія витісняється як соціально небажане переживання, і тоді ми маємо справу з депресією. Скарга буде такою — «життя сіре, ніщо не радує».
Приклад № 3. Невротичний рівень.
Як відомо, в століття гіпердіагностики «здорових немає, а є недообстежені», тому в будь-яких клінічних розборах невротичний рівень функціонування давно прирівнюється до норми.
На невротичному рівні порушена самопідтримка виглядає, наприклад, як розташований близько до поверхні свідомості страх не скласти іспит і засмутити маму, як легка депресія після розставання з дівчиною, яка відразу проходить з появою нової подружки, як знайоме абсолютно кожному переживання легкого завмирання в грудях перед посадкою літака, як збентеження перед тим, хто подобається, що тимчасово наче ціпеніє нас.
Всі ці та багато інших милі загальновідомі симптоми збоїв саморегуляції також можуть виявлятися в зоні роботи гештальт-терапії і інших помічних практик, і вони також працюють з почуттями.
Таким чином, досить ясно, що контакт з собою і контакт зі світом — два необхідних (і достатніх) навички, нарощування яких збільшує вашу адаптацію і гармонізує життя в цілому.
Робота будь-якого помічного фахівця завжди йде зверху вниз, вглиб від поверхні.
Тобто, ми «їмо сендвіч» зверху.
Візьмемо знову Приклад № 2: в якому порядку ми будемо працювати (з почуттями) в цьому випадку?
Депресія, дослідження печалі, туги, відсутності радості —
Критичність, невдоволення оточуючими, дослідження сенсу критичності —
Агресія, дослідження та присвоєння агресії —
Виявлення, дослідження та присвоєння заздрості —
Виявлення бажання успіху і влади, дослідження і присвоєння —
Страх провалу (і присвоєння страху провалу) —
Ідея, що влада (нібито) врятує (привласнення ідеї) —
Драматичне усвідомлення, що ані влада, ані успіх не врятують від переживання нікчемності —
Присвоєння переживання нікчемності і сорому …
- (о, тут можна провести не один рік, проте...) далі йде пункт «прийняття нікчемності» і відчай.
І далі, якщо, знову ж таки, пощастить, пункт —
Реальна зустріч з Терапевтом і … —
Зцілення через прийняття Іншим.
Comentários