Гештальт-терапія відноситься до холістичних підходів.
Холістична концепція говорить про те, що людський організм – це цілісна структура, де ментальні та фізіологічні процеси нерозривно пов'язані.
У гештальт-терапії існує ідея організмічної саморегуляції.
Будь-який симптом колись був творчим пристосуванням, але в якийсь момент став обмежуючим, стереотипним патерном. Крім того, симптом – це наслідок тривалого емоційного напруження низької інтенсивності.
У гештальт-терапії ми можемо розглядати симптом як метафору, послання тіла, при цьому, щоб вплинути на симптом, ми працюватимемо з патологією контакту.
Оскільки універсальної трактовки психосоматичного симптому «зайва вага» не існує і не може бути, то ми можемо базуватися лише на інтерпретаціях самого клієнта та психологічних значеннях фізіологічних процесів.
Робота із зайвою вагою як з психосоматичним симптомом проходитиме в кілька етапів:
З'ясування фону, на якому з'явився симптом – це вивчення історії набору ваги клієнтом.
Які події відбувалися в його житті в цей час?
Особливу увагу слід звертати на зміни життєвої ситуації (нова робота, переїзд, народження дитини, розлучення), а також на зміну формату відносин зі значущими людьми на етапі зміни маси тіла.
Дослідження модальності симптому.
Це з'ясування, в які моменти вага знижується, а в які знову збільшується.
Потрібно пам'ятати, що оскільки порушення харчової поведінки не завжди характеризується набором зайвих кілограмів, за симптом можна прийняти і сам процес переїдання.
У цьому випадку важливо подивитися, в які моменти життя і за яких обставин епізоди переїдання частішають, а в які не з'являються зовсім.
Відстеження відносин з оточуючими у зв'язку з наявністю симптому.
Буває, що клієнт уже помічає, що, набравши зайву вагу, він отримує від близьких більше любові, турботи та прийняття або, навпаки, зайва вага допомагає йому дистанціюватися від близьких або від представників протилежної статі.
Прийти до розуміння, яким стає клієнт завдяки симптому.
Можливо, він бачить себе слабким і нікчемним або добрим і люблячим, а можливо, сильним і захищеним.
Тут також важливо зрозуміти, як до такого себе клієнт відноситься.
Що ж дає робота із зайвою вагою як із симптомом?
По-перше, можна вийти на тему вторинної вигоди симптому.
По-друге, можна дійти до тих факторів, які провокують переїдання. Виявити зупинену емоцію, реальну потребу, яку з якихось причин клієнт задовольнити не може і замість цього їсть.
Тема порушень харчової поведінки обширна.
У пості ми торкнулися лише деяких, найбільш очевидних аспектів та всього однієї з форм порушення її.
Для роботи з цим типом розладів можна успішно застосовувати гештальт-підхід.
За допомогою циклу контакту можна описати практично будь-який тип харчової поведінки, побачити, на якій фазі харчова поведінка стає некорисною.
А безпосередня робота з проблемою, якщо ми говоримо про вагу, що відхиляється від меж норми, може базуватися на розумінні способів переривання контакту у відносинах з їжею конкретної людини, її почуттях, справжніх потребах і психосоматичній природі симптому.
Comments