Про любов до себе
- kigipkiev
- 17 бер.
- Читати 3 хв
Любити себе, знати про це і вміти це робити — три різні історії

Скільки разів ви чули пораду: “Полюби себе!”? І скільки разів ви намагалися зрозуміти, як це взагалі зробити?
Бо є велика різниця між:
1. Любити себе — реально відчувати турботу, прийняття, м’якість до себе.
2. Знати, що треба любити себе — тобто усвідомлювати, що це корисно, але не відчувати цього глибоко.
3. Знати, як це робити — мати інструменти, але не завжди мати внутрішню готовність їх застосовувати.
Це три різних рівні контакту з собою. І часто ми застрягаємо десь між другим і третім.
З ТОЧКИ ЗОРУ ГЕШТАЛЬТТЕРАПІЇ:
Гештальт — це про цілісність досвіду. Це коли думки, емоції та дії йдуть в одному руслі.
Якщо я знаю, що маю любити себе (мислення), але не відчуваю любові (емоції) і не роблю нічого, щоб її проявити (дія), — це незавершений гештальт.
Якщо я намагаюся “примусити” себе любити через ритуали (спорт, саморозвиток, відпочинок), але це не викликає справжніх емоцій — теж порожня дія.
Справжня любов до себе — це момент, коли я відчуваю, дію і приймаю себе в процесі.
ЧОМУ МИ ЗНАЄМО, ЩО ТРЕБА ЛЮБИТИ СЕБЕ, АЛЕ НЕ ВІДЧУВАЄМО ЦЬОГО?
Незавершені гештальти з минулого.
Якщо в дитинстві любов була умовною (“ти молодець — значить, тебе люблять”), ми несвідомо переносимо цей патерн у доросле життя. І починаємо “заробляти” любов до себе через досягнення, відповідність стандартам чи схвалення інших.
Внутрішній критик сильніший за внутрішнього союзника.
Коли всередині голос звучить так: “Міг би й краще” або “Ти недостатньо хороший”, — навіть найтепліші ритуали самодогляду не викликають любові.
Знання без практики.
Навіть якщо ви читали купу книжок про самоповагу, це не гарантує, що ви відчуваєте любов до себе. Знання без досвіду — це теорія без життя.
ЯК ПЕРЕЙТИ ВІД “Я ЗНАЮ, ЩО МАЮ ЛЮБИТИ СЕБЕ” ДО “Я ВІДЧУВАЮ ЦЮ ЛЮБОВ”?
Будьте уважними до своїх емоцій, навіть неприємних.
Гештальттерапія вчить, що кожна емоція — це сигнал потреби. Якщо ви злитесь, сумуєте чи відчуваєте розчарування — це не “неправильні” емоції, а прояви життя. Любити себе — означає приймати і радість, і вразливість.
Завершуйте незакриті гештальти.
Якщо є старі образи чи непрожиті ситуації, вони підсвідомо формують ставлення до себе. Поверніться до них у безпечному просторі (наприклад, у терапії) й дозвольте собі завершити ці емоційні цикли.
Від ритуалів до відчуттів.
Замість механічного “я піду на масаж, бо це турбота про себе”, запитайте себе: “Що мені зараз насправді потрібно?” Іноді це справді масаж, а іноді — просто 10 хвилин тиші або кава з другом.
Будьте своїм союзником.
У гештальттерапії ми говоримо про внутрішнього союзника — голос підтримки замість критики. Це коли замість “я знову нічого не встигаю” ви кажете собі: “Сьогодні я зробив все, що міг. І це вже достатньо.”
ЩО ДАЄ СПРАВЖНЯ ЛЮБОВ ДО СЕБЕ?
Менше тривоги — бо вам не треба постійно доводити свою цінність.
Більше енергії — бо ви перестаєте боротися зі собою й починаєте підтримувати.
Глибші стосунки з іншими — бо ви будуєте їх з місця наповненості, а не дефіциту.
І ПАМ’ЯТАЙТЕ:
Знати, що треба любити себе — це лише перший крок.
Знати, як це робити — це вже інструмент.
Але відчувати цю любов — це результат глибокої роботи з собою.
І часто цей шлях не про “гучні перемоги”, а про дрібні щоденні вибори: Зупинитись і видихнути. Відмовитись від токсичних стосунків. Поставити межі. Обійняти себе у складний момент.
Бо любов до себе — це не стан. Це процес. І він вартий того, щоб його пройти.
Comments