Ієрархія – це один із ключових елементів сімейної системи, що відповідає за порядок, авторитет, владу та вплив членів родини один на одного.
В ідеалі в сім’ї саме батьки мають відповідальність за дітей і керують процесами в нуклеарній сім’ї.
Але що трапляється, коли ця система порушується?
Триангуляція
Триангуляція – це емоційний процес між двома людьми, який "втягує" третього в їхні стосунки.
У дисфункціональних сім’ях, де кордони розмиті, батьки можуть зробити дітей своїми емоційними партнерами. Це призводить до перевернутої ієрархії, де статус дитини дорівнює батьківському.
Наприклад, "дочка-подружка": коли мама спілкується з дочкою, як з подругою, це може викликати психологічний дискомфорт у дитини та змішання ролей.
Сила дитини, яка повинна спрямовуватися на спілкування з однолітками, перенаправляється на дорослі питання, що перевантажує її.
Як це проявляється?
Якщо мама ділиться з донькою своїми проблемами у відносинах з татом чи підозрами щодо його зрад, це знижує авторитет матері та створює напруженість у відносинах. Подібна ситуація може виникнути і між батьком та сином.
Чого не повинні знати діти?
Діти не повинні бути в курсі інтимних подробиць життя батьків. Метафорично кажучи, "двері до подружньої спальні мають бути зачинені для дітей".
Так, вони можуть знати про її існування, але на цьому – все.
Також не слід розповідати дітям про свої дошлюбні стосунки. Подібні розмови можуть підривати авторитет іншого з батьків та викликати тривогу у дитини щодо стійкості подружнього союзу.
Парентіфікація
Парентіфікація походить від англійського "parents" – це процес, коли діти фактично стають батьками для своїх батьків. Така ситуація часто виникає в разі залежності (алкоголізму, наркоманії) одного чи обох батьків.
Приклад:
якщо батько має залежність, син може взяти на себе функції "дорослого", контролюючи життя родини та зберігаючи "таємницю" батька. Дитина бере на себе відповідальність за все, що відбувається вдома, не дозволяючи собі жити повноцінним дитячим життям.
Інший випадок – рання смерть матері, коли дочка вимушено "стає мамою" для батька, підтримуючи його та забуваючи про власне дитинство.
Порушення ієрархії серед сіблінгів
Це може бути наслідком парентіфікації, коли старша дитина не лише бере на себе відповідальність за батьківську підсистему, а й стає лідером дитячої підсистеми – молодших братів і сестер.
Іноді, якщо в дитячій підсистемі відсутня ієрархія, діти сприймаються на рівних, без поділу на старших і молодших.
Це трапляється, коли один із батьків займає надто авторитарну позицію, створюючи коаліцію з дітьми та послаблюючи авторитет іншого з батьків.
Приклад:
батько, який проводить багато часу з синами (спорт, риболовля), не розділяючи їх за віком, в той час як мама лишається поза цими активностями.
Це може посилювати відчуття ізоляції та роздратування матері, і вона шукатиме інші способи створення коаліції – зі своїми батьками чи навіть з терапевтом.
Коли батьки "дружать" з дітьми, діляться своїми проблемами та шукають у них підтримки, вони позбавляють дітей їхнього дитинства. Діти починають обслуговувати потреби дорослих, не маючи змоги прожити своє життя повноцінно.
Comments