Конспект лекції з Гештальт-Конеренції КІГіП, 2022 рік
спікер Лів Вадум
Лів має кваліфікацію клінічного гештальттерапевта з Університетського коледжу Норвезького гештальт-інституту в Осло, де вона також закінчила безперервну освіту та перебуває в процесі навчання супервізора. Крім того, Лів спеціалізується на травматерапії та травмах у відносинах у підході Міріам Тейлор (Оксфорд), а також на сертифікації з комплексної терапії горя в OsloMet. Лів сертифікований член MNGF та EAGT. Попередня освіта – асистент професора/спеціаліст, а також тренер з життя та бізнесу. Лів вважає, що всі люди мають ресурси, необхідні для того, щоб зробити своє повсякденне життя трохи кращим – незалежно від рамок.
«Наше живе тіло: як ми реагуємо на ситуацію у відчайдушні часи»
Мені зараз важко підібрати слова для того, щоб виразити наскільки великий сум я відчуваю з приводу того жаху, терору, насильства, різні, масових вбивств і аб’юзу, який ви переживаєте. Я серцем з вами, відчуваю себе безсилою щось зробити, допомогти, бо я по натурі людина, яка щось робить. І я скажу трошки більше.
Я займаюся проблемами нарцисичного розладу особистості і токсичних стосунків. Російська агресія в Україні багато в чому нагадує стосунки з нарцисичною, токсичною особистістю, яка починає діяти агресивно, коли не отримує того, чого бажає. Я також відчуваю фрустрацію, коли світові лідери кажуть, що треба вести діалог, вести перемовини, але з психопатичним партнером цього неможливо. Я дійсно з вами, я б хотіла, щоб у мене була чарівна паличка, якої немає. На цьому я зупинюся, тому що словами нічого не передати у цій трагічній ситуації.
Семінар, який я склала і пропоную вам сьогодні, грунтується на дослідженнях Руелли Франк, тому ви можете впізнати її метод. Перед тим, як ми продовжимо, можливо у когось є потреба щось спитати чи прояснити? Я знаю, коли токсична людина чи токсична країна щось робить, то виникає потреба проясняти.
У приватних, особистих стосунках з владним партнером, коли він має вплив, інші люди теж бояться і говорять, що постоять скраю, що треба домовлятися, тоді він отримує ще більше влади і розуміє, що може робити що завгодно. На цьому воркшопі я сподіваюсь дати вам практичні вправи, які допоможуть заспокоїти нервову систему, і теоретичну інформацію. Сподіваюся, що можна робити феноменологічно багато тілесної роботи, при цьому працюючи онлайн. Я запрошую зробити ці справи для себе і потім ви можете їх використовувати з клієнтами, це можна навіть робити по телефону. Тоді вам доведеться більше прислухатися, але це цілком можливо.
Цей семінар я грунтую на публікаціях, книжках, семінарах, які я особисто відвідувала, зокрема Руели Франк, Кевіна Маккена, Джуліана Аполопера, Стівена Порджеса і Стенлі Розенберга. У другій частині семінару я більше торкнуся досліджень Поли Бегал.
Я вважаю, що це необхідно «зустріти» свого клієнта, який живе в ситуації кризи, як ви зараз, надавати підтримку тут і зараз, бо це єдине, що у них є. Підтримувати їх тілесне відчуття, дихання, привносити в центр уваги момент «тут і зараз». І ситуація така, яка вона є. Вона жахлива, тому треба допомагати тілу заземлятися у цих обставинах, робити все можливе, щоб відчути тіло у цих обставинах.
Перша вправа, яку я хочу запропонувати вам, вона грунтується на дослідженнях Руели Франк, вона проста і очевидна. Тут ідеться про заземлення. Дуже важливо мати можливість встановлювати зв’язок з собою в моменті «зараз», коли все решта відчувається як надто переповнююче. Клієнтам, які перебувають у занепокоєнні, я на початку консультації пропоную цю вправу. Коли людина у кризі, має виживати, коли переповнена, дуже часто відчути своє тіло, підтримувати зв’язок з тілом. Один зі способів підвищитися свою здатність заземлятися – це встановити зв’язок з тим, що вас оточує: стілець, підлога, стіна і т.д. Заземлення – це про пошук якоря в моменті зараз.
Більшість із вас сидить, хтось приліг. Залишайтесь так, як вам зручно: сидіти, лежати чи стояти. Чи ви відчуваєте свої сідниці на стільці? Старайтесь порухатись, відчути, як ваше тіло взаємодіє зі стільцем, на якому ви сидите. Якщо ви лежите чи стоїте, пробуйте спертися спиною, відчуйте як відбувається зустріч спини з тим, що її підтримує. Тими частинами тіла, які контактують з поверхнею, відчуйте , як це відчуваться, коли ваше тіло контактує з чимось зовнішнім. Спробуйте зосередитись на точках контакту, відстежувати і продовжувати дихати. Дайте собі трохи часу. Відмічайте як утримує ваше тіло стілець чи підлога, кушетка, якщо ви лежите. Дозвольте собі віддатися тому холдінгу. Відмічайте що відбувається. Чи можливо підтримувати контакт з якимись частинами тіла чи ні.
Коли я роблю цю вправу онлайн з клієнтом (а зараз вас занадто багато, щоб зробити з кожним), я намагаюсь усвідомлено відстежити ту частину тіла клієнта, яку я бачу на екрані і помічати зміни. Якщо я помічаю, що клієнт закриває очі, я кажу: «Я бачу, що твої очі зараз закриті». Просто суто феноменологічно без жодних інтерпретацій. Нічого більше не додаю, просто чекаю, що клієнт відповість, якщо він хоче відповідати. Просто я підтримую цей стан, допомагаю бути в моменті тут і зараз.
Отже, коли ви зараз сидите чи лежите, зосереджуєте увагу на контакті між тілом і тим, що його оточує, спробуйте уявити себе якомога легшими, наче ви літаєте, парите у повітрі, щоб цей контакт був меншим. Відстежуйте, чи це змінює у вашому тілі. Чи ви самі щось змінюєте у своєму тілі. А зараз спробуйте уявити себе максимально важким, якомога більше натискайте на поверхню, з якою ви контактуєте.
Помічайте зміни у своєму тілі. Чи змінює те, як ви змінюєте, чи це змінює відчуття тіла, якщо змінює, то як. Порівняйте свій стан і своє дихання з тим моментом, коли ми починали цю вправу. Можливо, відчуття в тілі змінилися. Відмічайте, наскільки важко було дотримуватись інструкції під час вправи. Можливо у когось виникав супротив встановлювати контакт з якоюсь частиною тіла. Просто відстежуйте те, що є. Уявіть, що могли б сказати вашому тілу підлога, стілець, ліжко тут і зараз, щоб надати підтримку? Якщо це можливо, встановіть контакт з диханням. Спробуйте поволі вдихнути, затримайте дихання, тоді спробуйте видихнути. Помічайте, відстежуйте, що відчуває ваше тіло прямо зараз. Також важливо, якщо ви відчуваєте багато супротиву, встановлюючи контакт з тілом, не наполягайте. Дозволяйте собі бути в тому, що є зараз. (ред. Лів мовчить близько 30 сек.) Просто дихайте (ред.Лів мовчить близько 30 сек).
Я бачу, що забагато учасників зараз, зазвичай я ділю учасників у пари і даю можливість обговорити той досвід, який вони утримали під час цієї вправи. Зараз немає такої можливості, тому будемо працювати так, як є можливість. Коли відбувається заземлення, коли ми перевіряємо, чи є можливість встановити контакт з тілом, з диханням, то підвищується наша усвідомленість. Перед тим, як ми підемо далі, можливо, у когось залишилось щось, чим ви хочете поділитись? Якщо є супротив, якщо виникають неприємні відчуття у контакті з тілом, важливо рухатися поступово, не заглиблюватися у тіло, а залишатися на межі контакту між тілом і поверхнею, з якою тіло торкається. Важливо відстежувати, що відбувається з клієнтом, а також відстежувати, що відбувається з вашим тілом. Ви теж частина поля. Коли людина у кризі, переповнена, в режимі виживання, людина намагається зменшити, обмежити контакт з власним тілом, такій людині важливо чути зворотній зв’язок: «Твої очі закриті» чи «Я відчуваю, що моє дихання поверхневе, а що зараз з тобою?».
Якщо клієнт каже, що не може розслабитись, бо це небезпечно для нього, то це сигнал про те, що для нього цього забагато. Якби не в кризовому контексті, то можна подосліджувати це переривання. У кризі я би намагалась надати підтримку тут і зараз. Я би використовувала органи чуття: «Закрий очі, а коли відкриваєш, що перше, на що ти звертаєш увагу?». Перевірити, чи це безпечно для людини, тому що для когось буде небезпечно навіть закрити очі. Потім варто звернутися до слуху: чи можеш виділити з фону звук, який може стати фігурою. Перевірити, чи це достатньо безпечно, чи це можливо зробити. Якщо людина відчуває біль під час вправи, то я би перевірила, чи це щось знайоме для цієї людини. Якесь знайоме захворювання чи щось нове. Якщо це було і до вправи, знайомий біль, якщо ні, то я би пошукала можливість дати назву, присвоїти якийсь ярлик, а потім описати його феноменологічно. Якщо супротив надто великий, я би запропонувала зупинитись і перейти до органів чуттів, бо це те, що завжди нас повертає в тут і зараз.
В яких випадках не можна заглиблюватись в тіло? Я не можу сказати, що це якась група клієнтів. Це залежить від ситуацій, якщо ви бачите з тілесних реакцій, якщо сам клієнт говорить, що не хоче йти, особливо якщо ви знаєте про ситуацію травми чи існування у складних обставинах.
Якщо людина заморожувала якісь почуття: злість чи смуток, як треба з ними далі працювати в особистій роботі? Я вважаю, що коли ми працюємо з травмою чи переповнюючими почуттями, то я наголошую на необхідності бути феноменологічними. Потрібно використовувати органи чуття, відстежувати тут і зараз, чути, що доносить вам клієнт. Постійно перевіряти, чи достатньо на данний момент, звірятися з тілом. Якщо воно не доступне, запитувати, чи відчуває людина свої сідниці прямо зараз. Працювати дуже обережно, часто я використовую малювання. Можна використовувати кольори, форми, навіть якщо ви працюєте онлайн. Ще одна перевага, коли клієнт бере в руки ручку, це відбувається фізично, тут і зараз, клієнт може передати свої відчуття суму чи якісь інші.
Якщо тіло засинає під час такої вправи, то це може бути ознакою дефлексії або це може бути елементом того, що вагусний нерв розслабляється і ви відчуваєте ситуацію безпечною. Навіть якщо це декілька секунд, це відпочинок, який вам дуже потрібен.
Вправа «Перезавантаження вагусного нерва»
Цей нерв напружується в ситуації стресу, страху. Ця вправа для того, щоб його розслабити. Ви можете лежати, а можете сидіти. Поверніть голову в один бік, тоді в інший (наче ви дивитесь вправо чи вліво), не потрібно робити максимум, просто спостерігайте. Можливо ваша голова більше повертається в одну сторону чи в іншу. Тоді покладіть руки на шию так, щоб ваші лікті піднялись нагору. Ваша голова посередині, ви дивитесь прямо і відчуваєте підтримку своїх рук. Тепер коли ваша голова прямо, спробуйте відвести свої очі вправо. Тримайте так 30 секунд, коли очі максимально відведені вправо. Повільно поверніть свої очі у перше положення. Заплющіть очі, щоб вони відпочили. Тепер відкрийте очі і відведіть їх максимально сильно вліво. Тримайте так тридцять секунд. Повільно поверніть очі в центр, розслабте руки і глибоко вдихніть. Тепер поверніть голову праворуч, знову в центр і ліворуч, знову в центр. Відстежте, що змінилось.
Можливо щось змінилось, можливо, ні. Цю вправу можна робити декілька разів. Підсумовуючи, мої поради при роботі з тілом такі: уповільнюватись, звертати увагу на тут і тепер, залишатися феноменологічними і використовувати органи чуття.
Kommentare