Одне з найщасливіших рішень мого життя — це дозволити людям думати про мене все, що їм спадає на думку…
Зрештою, це їх голова, їх думки, і їх час, витрачений на те, що вони вважали за потрібне…
Причому тут я?
І — настала неймовірна свобода…
Мені більше не страшно нікого розчарувати!
Я ані хвилини не витрачу на суперечку…
Не вступлю в жодну дискусію…
Не стану доводити свою правоту, або неправоту…
Мені лінь…
І я дуже шкодую того часу, коли було не лінь…
Не лінь спілкуватися через силу з тими, з ким не хотілося цього робити…
Не лінь вести дурні розмови і листування з нецікавими мені людьми, які побажали навісити на мене суб'єктивний ярличок своїх, а не моїх комплексів, або обговорити зі мною те, що я не бажаю з ними обговорювати…
Не лінь було говорити ТАК, коли все всередині волало НІ…
Не лінь виправдовуватися за свою думку, яку я ніколи нікому не нав'язую, але і не прошу переконувати мене…
Вчіться бути лінивими…
Тому що саме лінь збереже вас для головних людей вашого життя…
Дозволить допомогти тим, кому дійсно потрібна ваша допомога, не витративши час на тих, кому потрібно переливати з порожнього в порожнє…
Дозволить дати свободу і тим, хто вас терпіти не може, але при цьому наполегливо для чогось лізе у ваше життя, щоб доповісти про це…
А ще ця лінь шаоненько впорядкує ваше життя, після чого в ньому буде тільки те, що вам необхідно…
Звільнитися від зайвого на будь-якому рівні — одна з умов збереження психологічного здоров'я, та й будь-якого іншого теж…
Ніщо не руйнує нас так, як залежність від чужої думки, і насильство над собою, в якому ми весь час прагнемо виправдати чиїсь очікування, і для всіх бути хорошими…
Пожалійте себе!
Не беріть на себе обов'язок емоційно обслуговувати тих, хто вирішив, що їхня думка про вас має вплинути на ваше життя…
Ніхто, крім вас самих, на ваше життя впливати не повинен…
Тому, нехай думають про нас ... поки їхнє життя минає…
А ми будемо жити ... поки вони думають…
© Ліля Град
Comments