top of page
Фото автораkigipkiev

11 батьківських звичок, які змушують дітей вважати насильство нормою




Як виховувати дітей, щоб вони в майбутньому не стали жертвами насильства або насильниками?



Не робити того, що виховує в дітях толерантність до насильства!

Не робити того, що раз за разом роблять дуже багато батьків…

Діти, чиї особисті межі не поважали і інтереси яких не враховувались, мають занадто високі шанси опинитися в токсичних, дисфункціональних стосунках у дорослому майбутньому.



Представляємо огляд батьківських практик, які заважають дітям сформувати розуміння того, що допустимо, а що – ні.



1. Розбір польотів



Дитину образили?



«А за що тебе побили?
А що ти зробив, чому вчителька тебе сварила?
А навіщо ти взяла його машинку?
А не треба було розмовляти на уроці!»


Чим це небезпечно?



Тим, що дитину привчають бачити в собі причину негідної поведінки інших людей.



У майбутньому це може привести до того, що жінка, яку б'є чоловік, буде щиро вірити, що його спровокувала саме вона, а цей чоловік буде знати, що «за справу» можна і вдарити.





2. «Думай про хороше!»



Дитині погано на гуртку, куди її записали?

Подобається гімнастика, але не подобаються дівчатка?

Подобається боротьба, але хлопчики дражнять?



«Думай про хороше! Тобі ж подобається гімнастика! Бабуся над тобою сміється, зате вона тебе любить!»


У чому небезпека?



У тому, що в майбутньому у відносинах з партнером дитина буде ігнорувати негідне до себе ставлення.




3. «Тобі здалося!»



Дитина каже, що ви його ображаєте, а ви у відповідь говорите, що вона – ваша люба дитина, ви не можете її образити. Що їй здалося.



У чому небезпека?



У тому, що дитина привчається не брати до уваги свої почуття, а керуватися почуттями інших.



А також в тому, що, заперечуючи почуття дитини, ви вчите її не довіряти собі.



А потім, коли доросла дочка потрапляє в складну ситуацію в уже своїй родині, їй будуть говорити: «Як ти могла не помітити!»



Небезпека також в тому, що дитина не навчиться шанобливо ставитися до почуттів близьких, вона сама буде змушувати їх страждати.





4. «Ну я ж тебе люблю!»



Варіант:

«Це ж твій дідусь!»


Дитина просить відпустити її, не обіймати, не цілувати, але чує:

«Я – твій тато, я ж тебе люблю, я хочу тебе поцілувати!»

Або ж ви приїжджаєте в гості і змушуєте дитину поцілувати бабусю і дідуся проти її бажання.



У чому небезпека примусу?



У нормалізації насильства в разі симпатії або інтересу з одного боку – і все це без урахування почуттів іншої людини.

Коротко кажучи: «Ні» - це «так», але просто потрібно ще трохи натиснути»




5. «Він не хотів тебе образити!»



У чому небезпека?



У виправданні насильства.

У тому, що дитина щиро буде говорить:

«А я не хотів образити!» – і продовжувати ображати.

У тому, що якщо тебе образити не хотіли, то ображатися наче й непристойно.




6. «Він же просто хлопчик, що з нього візьмеш!»



У чому небезпека?



У нормалізації насильства, що чиниться чоловіками по відношенню до жінок.




7. «А по попі?»



Небезпека очевидна: бити можна, рукоприкладство – найкращий аргумент.

Треба слухатися того, хто б'є.

Щоб домогтися свого, треба бити.




8. «Ти йому подобаєшся!»



«Мама, ну чому Ваня весь час мене дістає?»
Будь ласка, ловіть себе за язик і не вимовляйте цього жахливого
«Тому що ти йому подобаєшся».


Ви вважаєте, що це правда?

Він дістає її, бо вона йому подобається?

Може, тому що хоче з нею грати? Знову – ні.



У чому небезпека?



У тому, що дівчатка звикають до того, що «б'є – значить любить», а хлопчики звикають висловлювати симпатію через приниження, але не через турботу, повагу і хороші слова.



Тобто діставати і ображати можна, і, якщо ти подобаєшся, не потрібно звертати увагу на те, що тобі самій від цього погано.




9. «А ти скажи йому..!»



Чи трапляється, що Ви коментуєте розмови дитини з іншими людьми?

Чи трапляється так, що ви даєте дитині поради, кому і що сказати, коли вона у вас цього не просила?



Якщо так, то зупиніться.



Адже так може робити і партнер вашої дитини в дорослому житті.

Ваші син або дочка просто не зрозуміють, що така поведінка неприпустима.

А найчастіше саме з контролю спілкування дружини / чоловіка починається психологічне насильство в сім'ях.




10. «Що це ти вдягла?»



Якщо ви регулярно робите критичні зауваження з приводу зовнішності і одягу дитини, вона звикне до того, що обговорювати зовнішній вигляд інших людей – звичайна справа.



І в майбутньому ваша доросла дитина не зрозуміє, що її / його партнер / ша поводиться жахливо по відношенню до неї, критикуючи тіло, якості характеру, розум, здібності…




11. Зайва ввічливість



П'яниця пристає до вас з дитиною в трамваї?

Хтось грубить вам в магазині?

Вчителька або старша родичка вчить вас тому, як вам виховувати вашу дитини (при ній же)?



Дитина слідом за вами привчається посміхатися у відповідь на порушення її особистих кордонів, привчається навіть не намагатися їх відстоювати.

13 переглядів

Comentarios


bottom of page