Наталія про себе

​

«Гештальт, особиста психотерапія і навчання цьому ремеслу дозволило багато усвідомити як у своєму особистому житті, так і в професійному.

​

Я розумію, що терапія не робить людей щасливими, вона робить їх більш усвідомленими, а усвідомленість завжди дає можливість вибирати і балансувати в потоці життя. Я рада, що у мене є цей шлях, це шлях дорослішання моєї особистості, формування мене як професіонала.

 

Саме він мені дозволяє ловити моменти життя і радіти дрібницям і не тільки. Для мене терапія – це можливість щось змінити у своєму житті.

 

Це як внутрішні зміни, так і зовнішні, це можливість краще себе розуміти, чути, піклуватися про себе. Це пошук сенсів – як маленьких, так і великих. Терапія – це інвестиції в себе, і для мене вони окупаються навіть з надлишком.

 

Це не завжди легкий шлях, частіше – складний і звивистий, нерідко стикаєшся з розчаруванням, що ходиш по колу, але з кожним новим днем, міліметр по міліметру, йдеш і розумієш, що рухаєшся у правильному напрямку.

 

Щиро радію змінам і новим відкриттям своїх клієнтів – це і є результат моєї роботи. Відчуваю і бачу, що мої лекції та практичні заняття стали набагато цікавішими, продуктивнішими, мені є чим ділитися.

Мій шлях в психології дуже цікавий, неоднозначний, звивистий, часом – напружений і складний, часом – легкий і окрилений, але я точно знаю, що я його вибираю, і це приносить багато радості і щастя».

​

Спеціалізація в терапії:

​

• проблеми у відносинах

• співзалежні та контрзалежні моделі поведінки

• проблеми самотності – порятунок чи  руйнування особистості

• конфлікти у стосунках: в сім'ї, на роботі, з близькими людьми і не дуже

• робота з травмами розвитку та шоковими травмами

• як можна подбати про себе в складній ситуації, як краще розуміти себе, свої ресурси, свої відносини, бути в близьких стосунках і при цьому не втрачати своєї цілісності

• робота в традиціях Гештальт-терапії та бодинамічного підходу

​

Професійний шлях Наталії:

​

«Я в психології досить давно, моя освіта в цій досить молодій науці почалося з 1994 року. Факультет щойно відкрився, напрямок новий і незрозумілий, хто такі психологи, що і як вони роблять – це основні питання, які мені ставили, коли запитували, куди я вступаю. Часто бачила у відповідь здивований погляд. Тут я дуже вдячна батькам, які підтримали мене в моєму виборі, не заважали мені, створюючи мені всі умови, щоб я отримала свій заповітний диплом з психології.

 

На четвертому курсі я чітко зрозуміла, що хочу і далі вчитися в цьому напрямку, захищати дисертацію і надалі викладати психологію. Тут мене підтримали мої вчителі, майстри психології Калін В.К., Каліна Н.Ф., Коростеліна К. В., Зябкіна І. В., Чорний Є. В. Щоразу, коли я стикалася з труднощами, їх мудрі слова були фундаментом моєї безпеки, і я продовжувала роботу. На початку XXI століття у мене в житті відбулися дві важливі події – народилася моя прекрасна дочка Олександра і побачила світ моя дисертація. У 2002 році я захистила кандидатську. Потім я викладала, брала участь у багатьох освітніх міжнародних проектах.

​

І все б нічого, продовжуй працювати, але завжди було відчуття нестачі практики, саме консультативної, групової, терапевтичної роботи. Я все більше розуміла, що психолог без практики – це як птах без крил, а так хотілося літати. І поки я була в декретній відпустці після народження сина Тимофія, стала замислюватися про підвищення кваліфікації в області психологічного консультування та психотерапії.

 

Це, на мій погляд, "найсмачніша" частина моєї освіти. Я зацікавилася Гештальтом як напрямком психотерапії, спочатку побувала на різних майстер-класах, конференціях, потім захотілося більшого, і мій перфекціонізм переміг, я захотіла освіту і сертифікат терапевта в цьому напрямку. Так я почала вчитися в Київському Інституті Гештальту і Психодрами і з величезним задоволенням завершила всі три ступені.

​

Ніколи не вчилася з таким завзяттям і задоволенням, так, саме з задоволенням. Дуже часто своїм дітям і студентам говорю про те, що вчитися можна в задоволення, якщо цього і правда дуже хочеш, і я їм завжди цього дуже щиро бажаю».

 

Дипломи та сертифікати Наталії:

 

 

• 1999р. – Сімферопольський державний університет ім. М. В. Фрунзе, Спеціальність «Психологія», кваліфікація «Психолог»

• 2002 р. – Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Науковий ступінь кандидата психологічних наук за спеціальністю «Соціальна психологія»

• 2005 р. – Вчене звання Доцента кафедри психології

• 2012 р. – Київський Інститут Гештальту і Психодрами, факультет Гештальт-терапії, Перший ступінь

• 2014 р. – Учасник освітньої програми «Ефект метелика», робота з травмами розвитку в гештальт-підході, тренер – Олена Абрамова (Кістаєва)

• 2015 р. – Московський і Київський інститути гештальту і психодрами, Другий ступінь – програма професійного навчання спеціальність «Гештальт-терапія / Гештальт-консультування», кваліфікація «Гештальт-терапевт, Гештальт-консультант»

• 2014 р. – Бодинамічний шок / Робота з травмою та ПТСР,  Bodynamic International ApS (Данія)

• 2015 р. - Базовий курс з бодинаміки (Bodynamic foundation training), Bodynamic International ApS (Данія) 

• 2016 р. – Учасник програми «Робота з тілесним процесом» («Working with body process», основний тренер – Пітер Філіпсон, Manchester Gestalt Center

• 2017 р. - Міжнародна довгострокова освітня програма Третього ступеня «Підвищення кваліфікації з гештальт-терапії та гештальт-навчання роботі з групою»

 

 

Наталія про Гештальт:

​

«Для мене Гештальт – це «жива» терапія, терапія в контакті і про контакт. Для мене дуже близька точка зору П. Філіпсона: «Я ґрунтуюся на тому, що Гештальт бачить терапію як взаємне дослідження того, як клієнт присутній в житті, особливо того, як він вступає в контакт або уникає його, що дозволяє собі усвідомлювати, а які усвідомлення блокує. Згодом клієнт може використовувати ситуацію терапії, щоб експериментувати з новими способами контактів і новими областями усвідомленості. Тому Гештальт-терапія є одним з методів, які працюють не над «виправленням» проблеми, а над дослідженням і зміною відносин зі світом, в якому з'являється проблема».

 

 

І, звичайно ж, принцип «тут і зараз» – як складно вміти балансувати в тимчасовому континуумі, між минулим, сьогоденням і майбутнім. Цей принцип стверджує, що те, що є важливим у полі, присутнє у сьогоденні, а не в минулому або в майбутньому. На нас не впливає ані минуле, яке більше не існує, ані майбутнє, яке ще слід вибрати. І в терапії можливо змінювати моделі ставлення того, що було з людьми в дитинстві, як вони просуваються в сьогоденні, і вибирають частини того, чому варто бути в майбутньому».